Близько року тому адвокати та адвокати, які ведуть цивільні справи, почали обмінюватися такими новинами: «Увага. Суд X в м. Y вважає, що копію заяви про обґрунтування судового рішення необхідно вручити не тільки суду, а й представнику протилежної сторони!»
Кожен адвокат відразу зрозумів небезпеку цього. Також усі вважали, що це абсурдна концепція (тому у відповідях на ці смс чи тривожні електронні листи було багато епітетів, які ми тут цитувати не будемо). Дехто нагадав, що подібна абсурдна точка зору виникла більше ніж 15 років тому, але зрештою була скасована судовою практикою Верховного суду. І ось, нарешті, те саме сталося, тому що було занадто багато аргументів проти нього. Проте травма залишилася і деякі адвокати досі пересилають один одному копії цих заяв, оскільки через кількість подібних абсурдів за останній десяток років, а також через невизначеність закону, залишався підсвідомий страх, що раптом якомусь польському суду прийде в голову думка зробити адвокату інфаркт і повернутися до цієї безглуздої концепції. Тож такий сором’язливий заклик до тих, хто застосовує закон: не переборщимо з формалізмом. Давайте поважати один одного. Раціональна інтерпретація дійсно працює.