Україна давно чітко визначила вектор розвитку альтернативної енергетики, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС та взявши на себе додаткові зобов’язання щодо поступової інтеграції української енергосистеми до європейської енергомережі, а також стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел.
Як відомо, у 2013 році близько 21% світового споживання енергії припадало на відновлювані джерела енергії. З 2018 до 2040 року до 40% електроенергії в світі буде надходити з відновлюваних джерел, а українські плани передбачали збільшення їх частки з 4% до 25% до 2035 року. Можна припустити, що у випадку України очікувані значні міжнародні інвестиції у швидку реконструкцію енергетичної системи від пошкоджень війни ще більше покращать цей прогноз. Варто підкреслити, що нормативні акти, які діють в Україні вже майже десятиліття, означають, що наш східний сусід має дуже сприятливі умови для інвестування в енергетику з відновлюваних джерел.
На законодавчому рівні у 2014 році було прийнято низку нормативно-правових актів, які визначають порядок та умови продажу та розрахунків за електроенергію, вироблену генеруючими установками з використанням альтернативних джерел енергії.
Модель, запроваджена в “Законі про електроенергію”, передбачає, що з 2008 року державний оператор зобов’язаний викуповувати у виробників весь обсяг електроенергії, виробленої на електростанціях, що використовують відновлювані джерела енергії. Ця купівля здійснюється за спеціально встановленим коефіцієнтом, який називається „зеленим тарифом”. Це означає, що ціну придбання електроенергії у виробника, який використовує відновлювані джерела, розраховують шляхом множення стандартної ціни на електроенергію на відповідний коефіцієнт.
Наприклад, у разі використання сонячної енергії значення цього коефіцієнта становить:
- 4.8 - для енергії, виробленої в «наземних» установках;
- 4.6 - для енергії, виробленої приладами потужністю понад 100 кВт, встановленими на дахах будівель;
- 4.4 - для енергії від сонячних установок, встановлених на фасадах і дахах будівель, потужністю не більше 100 кВт.
Ціни, що випливають із «зеленого тарифу», встановлюються в євро та конвертуються в гривні, при цьому перерахунок здійснюється щоквартально за середнім курсом євро НБУ за попередній місяць.
Слід підкреслити, що діючі в Україні правила визначення закупівельної ціни енергії від її виробників з використанням відновлюваних джерел є одними з найвигідніших для її виробників у Європі. Термін дії цих нормативних актів законодавчо гарантований до 2030 року, що, природно, сприятиме трансформації енергетичного балансу. Глобальний відхід від викопного палива, який зараз пришвидшився – як це не парадоксально – через агресію Росії, повинен незабаром після припинення військових дій зробити Україну полем для надзвичайно інтенсивного розвитку екологічно чистої енергетики.
Цей запис містить загальну інформацію про правову проблему, що обговорюється. Він не є юридичною консультацією чи вирішенням конкретної справи чи юридичної проблеми. Зважаючи на унікальність кожної фактичної ситуації та різноманітність правового статусу, ми рекомендуємо звернутися за допомогою до нашої юридичної компанії для надання юридичної консультації.